21 серпня 2016 року, в 9-ту неділю після П’ятидесятниці, у кафедральному соборі Різдва Христового було відслужено уставні богослужіння.
20 серпня, ввечері, архієпископ Чернівецький і Кіцманський Онуфрій у співслужінні духовенства кафедрального Собору звершив Всенічне бдіння, а в сам недільний день було відслужено 3 та 6 Часи, Акафіст і Божественну Літургію архієрейським чином.
Після Божественної Літургії Владика Онуфрій звернувся до пастви із повчальним архіпастирським словом.
По завершені богослужіння всі віруючі були помазані святим єлеєм для зміцнення духовних і фізичних сил.
Прес-служба Кіцманської єпархії
Проповідь Святійшого Патріарха Філарета у 9-ту неділю після П’ятидесятниці
«В ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Дорогі браття і сестри! У сьогоднішньому євангельському читанні розповідається про те, як після насичення п’ятьма хлібами і двома рибинами п’яти тисячі народу Ісус Христос зійшов на гору помолитися, а учеників відправив на другий берег Генісаретського озера. І вночі піднялася буря і ця буря настільки сильною, що апостоли злякалися і думали, що вони потонуть у морі. І несподівано побачили, що йде хтось по морю і думали, що це якийсь дух йде, примара. Христос сказав: «Це Я». І тоді апостол Петро каже: «Якщо це Ти, то дозволь мені прийти до Тебе по воді». І Господь дозволив й апостол Петро пішов по воді, а потім отямився і думав як він, людина, йде по воді як по суші? І коли такі думки увійшли в серце апостола Петра, то він став тонути. І тоді, коли став тонути звертається до Бога і благає: «Господи спаси мене». І Христос подав йому руку і підняв його, і вони пішли обидва по воді в човен.
Христос йому сказав: «Чому ти засумнівався?» Бо якби ти не засумнівався, ти б не тонув, а оскільки в твоє серце увійшов сумнів, то тому й ти став тонути.
Святі отці, пояснюючи цю подію, говорять, що човен – це Церква, а апостоли, які були в човні – це всі вірні, які знаходяться в Церкві. Море – це світ цей, гріховний, який постійно хвилюється, в якому піднімаються всілякі бурі. І тому, якщо ми подивимося на історію Церкви, то дійсно Церква постійно хвилювалася і знаходилася в бурях, в боротьбі. Чому Церква свята, а постійно бореться? Яка причина? Чому святі люди віруючі ведуть між собою боротьбу? Задумувалися ви над цим питанням, чому це так відбувається? Відповідь така: тому що світ цей лежить у злі, тобто в гріху і Церква бореться з цим гріхом, зі світом, який знаходиться поза Церквою. Але ж боротьба йде не тільки поза човном, поза Церквою, а боротьба йде в самій Церкві. А чому в самій Церкві? Адже в Церкві знаходяться люди, які прийняли хрещення. А раз ви прийняли хрещення, то ми в хрещенні померли для гріха. Якщо ми померли для гріха, то ми не повинні грішити? Не повинні. Але ж ми грішимо? А чому ми грішимо? А тому що наслідки Адамового гріха, тобто гріховність і після хрещення залишається в нашому тілі, і в нашій душі.
Ось візьміть для прикладу Господа Ісуса Христа. Безгрішний, не мав ніякої плями гріховної, а голодував, втомлювався, страждав? Страждав і розіп’ятий був, будучи безгрішним, але ми на відмінну від Господа Ісуса Христа не позбавленні гріховності після хрещення і тому боротьба з гріхом в нашій природі, в людині, продовжується. Продовжується в кожній людині, навіть у святій людині, у подвижників, у святителів, боротьба внутрішня не припиняється. І тому через цю боротьбу ми хвилюємося і піднімається буря і в самій Церкві, і в душі, і в розумі кожного із нас. Ось зверніть увагу яка буває буря думок в голові. Думки борються і добрі і злі, але буря відбувається, і тільки Господь, який втихомирив бурю на морі, той же Бог може втихомирити бурю в нашому розумі і в нашій душі, і в нашому серці, тільки Він один, але не без нашої участі. А наша участь повинна виявлятися в тому, щоб ми не погоджувалися на гріховні думки, бо поки ми не погоджуємося з гріховною думкою, в розумі, – ми не грішимо, ми боремося, а не грішимо, а ось коли ми погоджуємося з тією чи іншою гріховною думкою, от тоді ми вже згрішили. Згадайте слова Господа Ісуса Христа: «Якщо хто дивиться на жінку з похіттю, той вже перелюбствує у своєму серці», тобто вже згрішив. А поки людина з цією похіттю бореться, не погоджується, то вона не грішить і не згрішила».
Джерело: офіційний сайт Київського Патріархату ,,Церква. info”
