офіційний сайт Кіцманської єпархії
Головна Архієрей Єпархія Історія Благочиння Новини Проповіді Статті Духовенство Парафії

вхід на сайт

Архиєпископ Чернівецький і Кіцманський ОНУФРІЙ

Православна Буковина » Статті » Причини виникнення розбіжності у визначенні дати Пасхи

1-05-2013 Причини виникнення розбіжності у визначенні дати Пасхи

 

„ А  якщо  і  Христос  не  воскрес,                             

                                                                то  й  проповідь  наша   марна,  марна        

                                                               і  віра  ваша....  ви  ще  у гріхах   ваших”   

                                                                                                        (І Кор.15,14,17).     

        Своїм  воскресінням  Христос  ствердив  істину  Свого  Божества,  а  як  людина,  зробив  воскресіння  доступним  для  всього  людства.  Тому    воскресіння  Христове  є  основою  віри  всіх   людей у власне  воскресіння.  Без  воскресіння  Христового  нема  ні  християнства,  ні  вічності.  Бо  християнство  без  воскресіння  є   повним  безглуздям.

      Тема  воскресіння  настільки  наповнює  Новий  Завіт,  „що  якщо  б   вилучити  ті  моменти,  де  мова  йде  про  воскресіння,  то  те,  що  залишиться,  неможливо  буде  зрозуміти”. Без  воскресіння  наша  віра  безкорисна  і  ні  до  чого  не  веде.  „Ви  ще  у  гріхах  ваших” (І Кор.15,17), - говорить  апостол.  Якщо  б  Христос  тільки  помер  і  не  воскрес,  то  і  Сам  залишився  б  під  прокляттям  гріха,  і  людство  не  отримало  б  від  нього  оправдання  від  гріхів.  Отже, воскресіння Христове є основою нашої віри .  Воно є головним святом для кожного християнина, до якого кожного року готуєшся із великою радістю і трепетом, наче вперше.  Але святкуючи Великдень, у пересічного християнина і не тільки, виникає запитання: від чого залежить дата святкування, чому кожного року святкуємо у різний час, а ще більше турбує, чому не всі християни, особливо католики і православні, святкують Пасху не в один день? Колись, у перші віки християнства, церква не поділялась на католиків і православних, але все одно були розбіжності щодо святкування Христового воскресіння. Частина християн святкували Пасху разом з євреями 14 числа єврейського місяця нісана так, як юдейство мало ще великий вплив на християнство. Але така традиція не  була сумісною зі Священним Писанням, адже Господь наш Ісус Христос воскрес після юдейської пасхи  тому, між християнами щодо цього виникали постійні суперечки. Було вирішено зібратись всім у 325 році в Нікеї на собор (1 Вселенський Собор). Соборним рішенням було визначено святкувати Пасху Христову у першу неділю після повномісяччя,  яке наступає після весняного рівнодення. Науковими формулами це вираховується досить складно, але водночас є дуже просто. Весняне рівнодення може припадати на дві календарні дати 20 або 21 березня, тому взято останнє число 21 березня. Якщо повний місяць припадає до 21 березня, або в сам день рівнодення, то потрібно чекати наступного повного місяця і якщо повний місяць припадає в саму неділю, то тільки наступна неділя є великодньою. (Наприклад: 21 березня рівнодення, а 22 в суботу настає повномісяччя, то неділя є Великодньою. А може бути 21 рівнодення а повномісяччя аж за чотири тижні та ще й у неділю, то тільки наступна неділя Великодня.) Таким чином пасхальний день може припадати не раніше як з 22 березня   по 25  квітня за юліанським календарем (що  в XX—XXI столітті відповідає періоду з 4 квітня по 8 травня за н. ст.).  

   Але з часом знову виникла розбіжність у визначенні дати Пасхи між Сходом і Заходом (православними і католиками),  причиною стало введення у католиків 1583 році григоріанського (нового) стилю.   На Заході почали використовувати нову формулу вирахування Пасхи, пов’язану з впровадженим календарем. У східній православній церковній традиції продовжує зберігатися юліанський (старий) стиль, а тому дата Пасхи вираховується від рівнодення за старим стилем, різниця календарів між рівноденнями складає 13 сонячних днів, якщо врахувати складність вирахування  Пасхи (співвідношення сонячного і місячного календарів) то виникає суттєва різниця. Але іноді випадають роки, коли християни різних Церков святкують Великдень одночасно. Це 2011 рік (24  квітня),  2014 рік (20 квітня) та 2017 рік (16 квітня).  Це не було б проблемою якщо б не одне але!!! Дуже часто, Пасха у католиків припадає разом з юдейською, або раніше за юдейську, так як це було у 2005 році  юдейська 24 квітня католицька 27 березня, 2008 рік юдейська 20 квітня католицька 23 березня, 2016 рік юдейська 23 квітня католицька 27 березня, 2024 юдейська 23 квітня католицька 31 березня це категорично суперечить не тільки постановам І Вселенського Собору, але і Священному Писанню, так як Христос воскрес після юдейської пасхи.

       Сьогодні юліанським календарем (ст. стилем) повністю користуються тільки Українська, Російська Єрусалимська, Грузинська, Сербська Православні Церкви і Афон. Фінляндська православна церква повністю перейшла на григоріанський календар разом з католиками. Інші церкви святкують Пасху і перехідні свята за старим стилем, а не перехідні такі як Різдво і інші свята за новим.

     Свідченням правдивості православного святкування Пасхи є сходження в Єрусалимському храмі у Великодню Суботу благодатного вогню.

   Першим  словом  воскреслого  Христа,  до  Жінок  мироносиць,  було:  «Радуйтеся».  Чому?  Тому  що  Христос  Воскрес, переміг  смерть,  дав  людині  можливість  вічного  життя -  це  і є  найбільша  радість яку  Бог  може  подарувати  людині -  вічне  життя.    Тому, коли  під  час  Пасхального  богослужіння  ми  вперше  чуємо  привітальні  слова  священика   «Христос  Воскрес»,  наше  серце  переповнюється  невимовним  радісним  трепетом,  а  уста  натхненно  відповідають: «Воістину  Воскрес».  Тому  що  там,  за  межами  розуму,  глибоко  в  душі  ми  розуміємо,  що  це  є  найвеличніша  наша  надія.  Надія, яка  дає  нам  натхнення  жити,  боротись  з  гріхом,  прагнути  до  моральної  чистоти,  святості.  Ця  надія  дає  нам  сили  пережити  найбільший  смуток  в  нашому  житті.  Коли  ми  втрачаємо  через  безглузду  смерть  наших  рідних  і  близьких,  то  ми  віримо  що  Христос  Воскрес,  а  значить  і  ми  воскреснемо  і  маємо  можливість  блаженної  зустрічі  з  нашими  рідними  в  житті  вічному. 

                                   

          Настоятель Свято-Покровського храму с. Мамаївці

                                                  Митр. Прот. Іоан Чокалюк

                                                  Кандидат богослов’я

                                                  Член Національної спілки журналістів України.       

 

 

 

 

 
«    Август 2013    »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
 
  • Відбулась науково-просвітницька конференція на честь 10 ...
  • Встановлено центральний купол на Собор Різдва Христовог ...
  • Освячено пристіл Свято-Прокопіївського храму
  • Відбулась зустріч з головою Чернівецької ОДА
  • Неділя 3-тя після П’ятидесятниці
  • День пам'яті св.прор.Іллі
  • Cвяткування 1025-річчя хрещення Київської Русі
  • Пастирський візит на прикордонну заставу
  • Відзначення 72-ї річниці створення 300-го полку
  • День пам'яті св.вмч.Пантелеймона

Офіційний сайт Чернівецько-Кіцманської єпархії