Б І О Г Р А Ф І Я

 

Василь Юрійович Киюк  народився 14 січня 1961 року в селі Ошихліби, Кіцманського району, Чернівецької області в християнській родині.

З 10 років виховувала мати в зв"язку зі смертю батька.

В 1968 -1978 рр. навчання в середній школі села Ошихліби Кіцманського району.

З 1978-1980 рр. навчався в залізничному технікумі.

В 1979 році одружився, вінчаний.

Є діти дочка Наталя 1981року. Син Михайло  1986р.

З 1980 року працював за спеціальністю.

З  1981- 1983рр. -армія.

З 1983 -1987 рр.працював на  Львівській ЗД.

З 1987 року служив псаломщиком в Кіцманському благочинні.

В  1989 році з відродженням Української церкви брав активну участь у  її житті.

16 грудня  1990  року  рукоположений  в сан диякона в в кафедральному храмі святого архідиякона Степана в  місті Рівне єпіскопом Рівненським і Острозьким  Антонієм (Масендичем).

4 квітня 1991 року рукоположений в сан священика в Свято-Покровському храмі села   Мамаївці  єпископом Чернівецьким і Буковинським  Данилом (Ковальчук) і призначений священиком Свято-Покровського храму.

В 1992 році нагороджений Золотим Наперсним Хрестом і камилавкою.

З 1993 року настоятель храмів парафіїї села Гільче та Кошелівки.

В 1997 році започаткували будівництво  собору Різдва Христового  в місті Чернівці і був призначений священиком-економом Кіцманської єпархії. (Указ виданий єпископом Никоном Калембер).

З 1998 року настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці села Самушин Заставнівського благочиння.

В 1999 возведений в сан протоієрея архієпископом Чернівецьким і Кіцманським Варлаамом(Пилипишин).

В 2002 році нагороджений Хрестом з прикрасами архієпископом Варлаамом.

 В  2010 році з Благословіння Святійшого Патріарха Філарета нагороджений високою церковною нагородою - митрою  єпископом   Чернівецьким І Кіцманським Марком.

Нагороджений до дня Святої Пасхи Благословенною Патріаршою грамотою.

 

Історія храму Різдва Пресвятої Богородиці

села  Самушин Заставнівського району Чернівецької області.

На правому березі річки  Дністра,   в розмаїтті  квітучих садів та верболозів, розташоване мальовниче  село Самушин. в якому бережуться вічні скарби християнської  віри Православної .

Настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці митрофорний протоієрей Василь Киюк.

 

Перша церква в громаді села Самушин була збудована з дерева. Коли прийшли часи , що парафіяни не могли поміститись в старій маленькій церкві,  то громада рішила побудувати  нову більшу церкву. Поміг тут-барон Ото Петріно. Він віддав свій добрий грунт на горбі при головній дорозі села. На цьому місці почали будувати нову дерев"яну церкву 1881 року і закінчено роботу 1884 року. Стародавню церкву було розібрано. Не довго прослужила і нова своїм парафіянам. В 1887 році новозбудована церква згоріла ,але оскільки вона була застрахована то громада отримала відшкодування в грошах. На ці гроші, і зібрані ще й громадою, було й побудовано новий величний кам"яний храм в 1891-1894р.р..

 

В роки першої світової війни храм був сильно ушкоджений. Згодом знов відремонтований.

В атеїстичні роки 1963 року храм був переобладнаний під музей атеїзму.

В 1989 році храм повернули громаді для проведення Богослужінь.

Коштами віруючих парафіян було відремонтовано і освячено церкву. Поруч розташована дзвіниця.

Додає краси криничка  викопана парафіянами  і   напоює вірних її  цілюща вода.

 На території храму є братська могила загиблих 622 воїнів різних національностей  першої світової війни.

Похований   священник Василь Пацаранюк (1898-1935)рр.

Тепер обновлений храм Божий возноситься Богу на хвалу, а громаді Самушин на славу.